Поняття політичної системи
Конкретні соціальні процеси, форми життєдіяльності суспільства завжди відбуваються в межах певних соціальних інститутів, відносин і норм. Політичне життя суспільства, тобто його офіційно-публічні форми, реалізуються через особливий соціальний механізм — політичну систему суспільства, його політичну організацію. Для того, щоб дослідити об’єктно-предметні, правові та інші аспекти політичної системи суспільства, її структуру, суб’єкти та інститути необхідно, насамперед, дати відповідь на запитання: що є політика? Визначення цього фундаментального поняття лежить в основі дослідження змісту політичної системи та її сутнісних характеристик.
Першим аналогом поняття “політична система суспільства” було давньогрецьке слово політія (politeia). Спочатку воно означало належність до полісу, тобто громадянства і пов’язану з ним участь у політиці (громадських справах) через особисті права і обов’язки. Згодом це поняття набуло значення політичного облаштування (устрою). Так, Арістотель називав політією організацію мешканців або громадян полісу. Найважливішими елементами організації політичного суспільства він вважав суд і народні збори .
Звичайно, будь-яке сучасне суспільство має набагато складнішу систему соціальних інститутів і норм, через які реалізуються політико-владні відносини. Пізнання цього механізму має надзвичайно важливе теоретичне і практичне значення. Відповідно і проблеми політичної системи суспільства, її структури, функцій, типології завжди актуальні з точки зору розбудови будь-якої держави, тим більше молодої, якою є Україна.
У загальному розумінні поняття “політика” сьогодні інтерпретується як мистецтво управління державою, організація суспільного життя за допомогою державної влади. В реальному житті це поняття має набагато глибший зміст. Зокрема, політика розглядається як концентроване вираження економічного басизу, економіки взагалі (марксистський погляд); діяльність соціальних спільнот (політичних партій, угруповань), спрямована на задоволення своїх інтересів за допомогою влади; боротьба за владу та її здійснення; відносини між соціальними групами, державами з приводу влади; участь у справах держави, управління державою, визначення завдань, змісту і форм функціонування держави; участь у розробці та прийнятті політичних рішень; спосіб розподілу матеріальних і духовних цінностей тощо.
Окремі автори вважають, що політика — це “облаштування суспільного життя з метою забезпечення порядку і безпеки громадян” . Безперечно, аби всебічно охарактеризувати таке складне поняття, як політика, можна віднайти й інші ознаки, але наведений далеко не повний їх перелік дає певне уявлення про це поняття, що визначає — сутність і зміст будь-якої політичної системи. Аналіз будь-якої ознаки, характеристики поняття “політика” об’єктивно виводить нас на ключове слово, яке робить зрозумілим сутність політики. Політика — це влада, політична влада, яка становить зміст політичної системи. Політика у правовій державі – це сукупність заходів, спрямованих на отримання легальним шляхом влади та утримання її легальними засобами. Іншими словами, політика — це надзвичайно складний комплекс суспільних відносин з приводу публічної влади.
Існує думка, що політика - це “взаємодія відносин впливу і владних відносин”. З цим, мабуть, слід погодитися, оскільки владні відносини, тобто відносини реалізації політичної влади, характеризують результат політичних відносин, політичної боротьби за владу. Отже, основою політики є влада, засіб реалізації інтересів певних суспільних угруповань. Певна річ, владні відносини потребують відповідної матеріалізації, організаційної структури, нормативної бази тощо, тобто державно-правового облаштування. Але власне владні відносини також потребують певної організації, необхідних правил боротьби за владу. Отже, вони є суто політичними відносинами, які уособлюють відповідну політичну систему. Зрештою, політичні відносини — це завжди публічно організована сфера життя суспільства. Навіть внутрішні партійні відносини набувають офіційного значення, оскільки регламентуються відповідними партійними актами (статутами), що підлягають державній реєстрації. Це означає, що політичні відносини мають бути легалізованими, відбуватися в межах закону, тобто в межах певної політичної системи.
Отже, соціальною основою політичної системи суспільства є власне політичні відносини, які в інституціональній формі існують як політико-правові, оскільки конкретна політична система функціонує лише у правовій оболочці, у певній публічно-правовій формі.
Політичні відносини — це завжди і безумовно сфера публічно-правового регулювання у порівнянні з приватно-правовим регулюванням відповідних сфер громадянського суспільства, що відповідає загальновизнаному поділу права на публічне і приватне.
В кінцевому рахунку для нормального функціонування політичної системи вирішальне значення має її законодавче регулювання, його ефективність і стабільність. У цьому зв’язку слід визнати наукову безплідність поділу права на регулятивне і так зване охоронне (чи захисне), оскільки право, навіть якщо мова йде про норми юридичної відповідальності (охоронна функція), це завжди регулятор суспільних відносин.
Таким чином, центром політичних відносин є влада, боротьба за владу, її здобуття, поділ та реалізація, тобто політика — це відносини з приводу влади. Сукупність усіх політико-державно-правових інститутів суспільства, їх відносини на основі відповідної нормативної бази і утворюють політичну систему.
У науці є різні підходи до визначення політичної системи взагалі, а також її змісту та основних функцій. Це зумовлюється надзвичайною складністю суспільного явища, що розглядається, зокрема різноманітністю конкретних моделей політичної системи в різних країнах та в різні історичні часи. Крім того, системних, комплексних досліджень проблем політичної системи, насамперед її правових аспектів, небагато. Зважаючи на викладене, важливого значення набуває визначення і узгодження відповідного понятійного апарату проблематики політичних систем, їх глибинного змісту.
Комплексне дослідження всіх складових такого явища, як політична система, дасть змогу виробити єдину систему понять і поглядів, що сприятиме її реальній оцінці, узагальненню історичного досвіду, визначенню завдань майбутнього, шляхів його досягнення. Зрештою, це допоможе розкрити теоретичні параметри розвитку суспільства (закономірності, тенденції тощо), врахування яких створюватиме умови для прийняття важливих політичних рішень. Ці теоретичні параметри мають, передусім, базуватися на чіткій періодизації розвитку суспільства, яка враховує загальний процес його вдосконалення у міжнародному плані та національну специфіку.
Визначення поняття “політична система”, відомі з вітчизняної і зарубіжної літератури, як правило, розглядають дану систему з функціональної або структурної точки зору. Наприклад, структурна точка зору, яка подає політичну систему як просту суму організаційних елементів, що її утворюють, на наш погляд, не є достатньою для характеристики будь-якої політичної системи.
Свежие комментарии